Що цей сайт записує

Коли ви відкриваєте сторінку, записуються час, ваша IP-адреса, приблизне місце, яке за нею визначається, сама сторінка, ваш браузер і звідки ви прийшли. Записи зберігаються 90 днів і зникають. Їх бачить лише автор. Усе це існує заради одного питання — хто знаходить цей сайт і звідки.

IP-адреса вважається персональними даними. Підстава — законний інтерес знати аудиторію власного сайта, а обмеження у 90 днів робить цей інтерес пропорційним.

За входом на /food і лише для того, хто увійшов. Акаунт — це ім’я і пароль; пошта не питається, тож її й немає. Пароль зберігається тільки як PBKDF2-хеш, з якого сам пароль не відновити. Зберігається те, що людина записує: прийоми їжі, вагу й заміри — і читати це може лише той акаунт, який це вніс.

Що людина їсть і скільки важить — це дані про здоров’я, тому підстава тут власна згода: вона сама створила акаунт і може його спорожнити. Продукти, додані дорогою, спільні для всіх акаунтів, бо каталог йогуртів нікому конкретно не належить — записи щоденника, що їх використовують, належать.

Видалення акаунта видаляє разом із ним усі записи, ваги й заміри. Після цього нічого не лишається й нікуди не передається.

Vercel Web Analytics рахує перегляди без файлів cookie та без ідентифікаторів. Вирізнити вас окремо він не може — тому сайт і не питає згоди на cookie.

Vercel віддає сайт і обробляє кожен запит. Upstash зберігає журнал відвідувань на серверах у Франкфурті. Neon зберігає щоденник харчування. Пошук продукту надсилає сам пошуковий запит — і більше нічого — до Open Food Facts і USDA FoodData Central; опис прийому їжі словами надсилає це речення до Gemini API від Google. Жодному з трьох не повідомляють, хто саме запитав. Сторінки публічних активностей вбудовують віджет Strava, який завантажує її скрипт і її cookie — це регулює політика приватності Strava, а не ця.

Ви можете запитати, що про вас зберігається, і попросити це видалити. Через 90 днів воно зникне й саме.